Чому вінничани йдуть до психолога у 2025 році та які ціни на консультації? Ми дізналися

Дар'я ДАЦКОВА

Українці частіше говорять про втому, тривогу та напруження, але водночас зменшується стигма звернення до психолога, а запит на підтримку різко зріс.
Ми дізналися у вінницької психологині, з якими переживаннями сьогодні найчастіше приходять містяни та як зрозуміти, що настав час звернутися по допомогу.
Також зібрали ціни на консультації з приватними психологами у Вінниці.

Результати всеукраїнського дослідження у межах програми ментального здоров’я «Ти як?», проведеного у грудні 2024 – січні 2025 року, свідчать, що серед опитаних українців рівень задоволеності власним психологічним станом продовжує знижуватися: у 2022 році він становив 41%, а на початку 2025 року вже впав до 36%.

Також українці скаржилися на високий рівень втоми, напруженості, страху та роздратування.

На початку цього року дослідники відмітили тенденцію до зменшення стигматизації психологічної допомоги. Частка українців, які за потреби звертаються до психолога, зросла — з 7% у 2022 році до 17% на початку 2025 року.

Відео дня

Крім того, суттєво збільшився запит на психологічну підтримку — з 41% до 71%.

А яка ситуація у вінничан?

Всеукраїнські тенденції помітні й у Вінниці. Ми звернулися до Віти Зубко — психологині, кандидатки наук та арт-терапевтки, щоб дізнатися, з якими проблемами сьогодні приходять вінничани. Також ми попросили розповісти, на що варто звертати увагу у своєму стані, аби вчасно за потреби звернутися по психологічну допомогу.

Адже ми живемо у досить важкий час: війна та економічна ситуація не можуть не впливати на наш емоційний стан. А нині ще й справа йде до холодної пори року, яка через «не дуже хорошого сусіда» стає ще більш стресовою, оскільки є ризик залишитися без світла та тепла.

Тож із якими проблемами сьогодні найчастіше звертаються люди до психологів у Вінниці?

— Останні роки показали, що більшість людей приходять не лише з конкретною проблемою, а зі станом внутрішньої втоми. Часто це тривога, емоційне вигорання, проблеми зі сном, втрата сенсу, складнощі у стосунках, депресивні розлади, — говорить Віта Зубко.

Психологиня зазначає, що багато звернень стосуються адаптації до змін, пошуку ресурсу, а також травматичного досвіду, пов’язаного з війною: втрати, переїзди, розлука з близькими.

— Серед жінок часто зустрічаються запити щодо самооцінки, материнства, балансу між ролями. У чоловіків — стрес, почуття відповідальності, втрата контролю або сенсу, — додає вона.

На запитання, наскільки війна вплинула на людей, експертка погоджується, що вона внесла свої корективи, і це було особливо помітно у перші два роки.

— До 2022 року частіше зверталися з темами особистісного розвитку чи сімейних стосунків. Після початку війни акценти змістилися: люди більше говорили про тривогу, страх, почуття провини вцілілого, втому, депресивні стани та про те, як навчитися повноцінно проживати життя під час війни, — каже Зубко. — Багато клієнтів шукають опори, способи заспокоїтися, відновити відчуття безпеки, знову почати планувати життя. Стало більше звернень через панічні атаки та те, як їх подолати. Економічна нестабільність теж впливає: зростає рівень невизначеності через роботу чи фінанси.

Найактивніше, за словами психологині, звертаються молоді дорослі (25–40 років).

— Це покоління, яке вже сприймає ідею психологічної підтримки як норму. І це не може не тішити мене як психологиню, — пояснює вона.

Також усе частіше, за спостереженнями Віти, звертаються підлітки, які стикаються з тривогою, самотністю, складними почуттями щодо майбутнього та сенсу життя.

Психологиня також відмітила окрему групу — мами після пологів, які шукають розуміння і підтримку в період адаптації.

— Літні люди звертаються рідше. Часто це через втрату, самотність, смерть близької людини, потребу віднайти себе на новому місці, — розповідає Віта Зубко.

Коли потрібно звертатися до психолога?

Дуже важливо вчасно зрозуміти, коли слід звернутися по психологічну допомогу.

— Сигналом може бути будь-яке відчуття, що «щось не так, як раніше»: постійно пригнічений стан, відсутність бажання робити те, що радувало раніше.

Якщо зникає інтерес до звичних речей, постійно переслідує тривога, навʼязливі думки, складно розслабитися чи зосередитися — це вже ознака, що потрібна підтримка. Якщо з’явилися суїцидальні думки, вам точно час до психолога. Не ігноруйте ці сигнали, — пояснює експертка.

Також варто звертати увагу на порушення сну, апетиту, часті головні болі, дратівливість, сльозливість, втому, яка не минає навіть після відпочинку.

Ми попросили Віту Зубко виділити «червоні прапорці», на які потрібно звертати увагу:

Почуття безнадії, коли здається, що «нічого не має сенсу».
Регулярні напади паніки чи сильної тривоги.
Думки про самознищення або бажання «зникнути».
Залежності (алкоголь, їжа, соцмережі) як спосіб уникнути болю.
Неможливість виконувати повсякденні справи, втрата контролю над емоціями.

— У таких випадках краще звернутися до фахівця якомога швидше — це не прояв слабкості, а турбота про себе, — наголосила психологиня.

Крім того, Віта Зубко пояснила, що цими станами не можна нехтувати, оскільки емоційні труднощі, якщо їх ігнорувати, накопичуються і можуть перерости у депресію, психосоматичні захворювання або розлади сну.

— Психолог чи психотерапевт, а якщо потрібно — і психіатр (головне — не боятися цих фахівців), допоможуть зупинити цей процес, повернути собі опору, ресурс і внутрішню стабільність. Дуже важливо пам’ятати: звернення по допомогу — це не «визнання поразки», а крок до усвідомленого життя та піклування про себе і своїх близьких, — зауважила вона.

Як піти до психолога вперше?

«Основними бар’єрами звернення за психологічною допомогою є впевненість у власній здатності впоратися самостійно (39%) та сприйняття проблем як недостатньо серйозних, щоб йти за допомогою до спеціалістів (36%). Інші бар’єри, такі як недовіра до психологів або сором, залишаються менш поширеними, але також помітними», — пояснюють у дослідженні в межах програми ментального здоров’я «Ти як?».

Ми попросили Віту Зубко розповісти, що робити, якщо ви ніколи не були на консультації. Ось кілька простих кроків, які допоможуть почати:

1. Визнати, що вам потрібна підтримка.

Іноді це найважче. Важливо дозволити собі сказати: «Я зараз не справляюся сам(а), і це нормально». З цього моменту починається зміна.

2. Визначити запит або стан.

Не потрібно формулювати його «правильно». Достатньо простих слів: «Мені постійно тривожно», «Мені важко зосередитись», «Я втомилася, не розумію, що робити далі». Психолог допоможе розібратися.

3. Знайти фахівця.

Почніть з рекомендацій друзів або колег.
Можна пошукати спеціалістів у професійних каталогах або в соціальних мережах.

Головне — йти до того, хто викликає довіру.

4. Написати або подзвонити.

Не потрібно писати довгі повідомлення. Достатньо: «Доброго дня. Я хотіла б записатися на консультацію. Це моя перша спроба».

5. Визначитися з форматом.

Зустріч може бути очною або онлайн — оберіть те, що комфортніше. Онлайн-консультації сьогодні такі ж ефективні, як і особисті.

6. Дозволити собі бути собою на зустрічі.

Не потрібно «готуватися» або «здавати іспит».

Психологічна зустріч — це простір, де можна говорити чесно, без оцінок і засудження. (Головне — не обманювати себе.)

7. Дати собі час.

Після першої сесії можуть бути різні відчуття: полегшення, втома, іноді сльози. Це — частина процесу.

Головне — пам’ятати: ви вже зробили найважливіше — перший крок до себе.

Де знайти психолога у Вінниці?

Як розповіла психологиня, у нашому місті є кілька варіантів:

Безкоштовна підтримка — волонтерські ініціативи при кризових центрах, благодійні проєкти («Ла Страда», «Психологічна допомога поруч», «Карітас-Вінниця»).
Психологи при лікарнях, центрах первинної допомоги — у деяких амбулаторіях можна отримати безкоштовну консультацію.
Приватні спеціалісти — працюють очно або онлайн.

— У нас є багато гарних фахівців. Головне — звертайте увагу на освіту і досвід. І розумійте, що один психолог не може підходити всім — це індивідуально, — додала Віта Зубко.